Позашкільна педагогіка — це педагогіка виховання вільної дитини, яка будується на основі закону творчості, що передбачає залучення дітей до реальної співтворчості інтелектуального діалогу, гармонізацію спілкування, успіх, здатність почувати себе вільними на випадок невдачі, мати право на невдачу.

 

Позашкільна педагогіка не допускає будь-якого примусу, побоювання і страху. Навпаки, вона є прихильницею розвитку незалежної думки, розробки системи діалогічних прийомів співтворчості та інтелектуальної напруги.

Позашкільна робота спрямована на здійснення завдань виховання підростаючого покоління.

Позашкільна робота має масовий характер і будується на основі принципу добровільності. Найдоцільнішими і найефективнішими формами позашкільної роботи є самодіяльні гуртки, наукові товариства, клуби, літературні об’єднання, колективні бесіди, етичні, науково-популярні теми, ігри та інші форми культурного дозвілля, суспільно-корисна робота, творчі звіти (художня самодіяльність, виставки), конкурси.

Позашкільна робота є складовою і невід’ємною частиною всієї навчально-виховної роботи, яка проводиться для дальшого удосконалення знань, вмінь і навичок вихованців, підвищення їхнього культурного рівня психологічної і практичної підготовки до праці і фізичного загартування.

Головна особливість позашкільного педагогічного процесу полягає в тому, що він будується на взаємній співтворчості педагогів і дітей, на їхній дружбі і духовній спільності, визнаній самостійності особистості дитини на взаємоповазі і взаємній зацікавленості у суспільному успіхові у результаті діяльності.

Психологи довели, що співтворчість можлива тільки за сприятливих міжособистісних стосунків, духовно-психологічного комфорту. В атмосфері внутрішньої скутості і напруги кожний стає духовно біднішим, примітивнішим, ніж є насправді.

Багатство духовних зв’язків є необхідною умовою і гарантом всебічного розвитку особистості. Тому найпершим завданням позашкільного педагогічного процесу є створення таких психологічно-педагогічних умов, за якими дитина з першого дня перебування у позашкільному закладі змогла б реалізувати хоча б мінімум товаристських очікувань.

Педагогічний процес у позашкільному закладі — явище більш виховне, аніж дидактичне, бо основною його характеристикою є не пізнання, а духовні стосунки.

Цей процес за своєю природою схожий на розв’язання важливих життєвих ситуацій, які стимулюють свідоме й активне бажання самовдосконалюватися й оновлюватися. Якщо таке прагнення стає невід’ємною рисою особистості, то це і є найвагоміший результат позашкільного виховання, бо схильність дитини до оновлення має сильну енергію.

Отже, позашкільний педагогічний процес не можна ототожнювати з навчанням. Перед ним не ставиться завдання опрацьовувати державний стандарт загальної освіти.

Його логічно розглядати в руслі соціологічної комунікації, як процес соціально-педагогічної взаємодії, в якій найважливішу роль відіграють феномени симпатії, атракції, рефлексивної саморегуляції.

Вагомими принципами позашкільного педагогічного процесу є його індивідуалізація, добровільність, приорітет виховання, співтворчість, єдиність розвитку і саморозвитку, емоційна привабливість міжособливих взаємин.

У позашкільному педагогічному процесі дитина не просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності вона їх розвиває, доповнює і вдосконалює.

В цьому і полягає закон творчої поведінки, що заперечує функціональний підхід до дитини, особливість методів позашкільного педагогічного процесу, які будуються на всілякому заохоченні максимального творчого самовиявлення дитини, багатстві вражень, створенні спеціально передбачених і організаційних оптимальних стосунків, які є джерелом продуктивної творчої діяльності і дитячої спільності.

Оптимальне функціонування позашкільного педагогічного процесу забезпечується здатністю і вмінням його організаторів «притягувати таланти», залучати дітей до власної системи цінностей, насичувати педагогічний процес такою творчою роботою, яка має велике духовне і соціальне значення.

Позашкільний педагогічний процес залежить від складу його вихованців і характеру взаємин між ними. Його ще називають «творчим процесом», оскільки будується на пізнанні внутрішнього світу дитини в умовах максимальної емоційної зручності, значних і систематичних творчих зусиль.

Дитина у такому процесі виявляє свої кращі риси характеру, свідомо керує власними почуттями і бажаннями, робить їх відповідними ситуації.

В одних випадках це може виявитись у самоотримуванні, в інших — в самоактивізації, в умінні тримати себе в руках, долати в собі негативні емоції, стан бездіяльності, страху та ін.

Для організатора позашкільного педагогічного процесу найважливішим результатом є розвиток людських якостей вихованців, їх вміння досягти мети, докладати до цього певні зусилля — духовні, фізичні, нервові, морально-психічні.

Кінцевий результат для педагога позашкільних закладів — це поява у дітей більшої творчої енергії і наснаги, міра осмислення ними більш складних і гідних творчих цілей.

Саме цим і пояснюється випереджаючий характер позашкільного педагогічного шкільного процесу, який мусить бути наповнений глибоким особистісним змістом і здійснюватися в обстановці симпатії і щирої теплоти.

Ці та інші позиції та ідеї дають підстави розглядати позашкільний педагогічний процес, як процес цілеспрямованого духовного взаємозбагачення педагогів і дітей в умовах сприятливого психологічного клімату діалогічної культури та інтелектуальної співтворчості.

Співробітництво педагогів школи з організаторами позашкільного педагогічного процесу — надзвичайно важливий момент.

Педагоги шкіл вступають у безпосередні контакти з вихователями позашкільних закладів з метою реалізації однієї спільної мети — всебічного і гармонійного розвитку особистості дитини. На цій основі взаємні зв’язки здійснюються в різних педагогічних секціях за умови спільного вирішення виховних проблем, упорядкування, корекції і координації зусиль з метою стимулювання розвитку дитячих обдарувань та інтересів, забезпечення матеріальної бази для розвитку творчих здібностей, здагачення досвіду соціальних дій, тощо.

Заняття дітей в гуртках і секціях не повинні бути для вчителів справою тільки позашкільних закладів.

Взаємодія — двосторонній процес, в ході якого зміни відбуваються не тільки в житті вихованців, а й у їхніх вихователів.

Дух взаємодії — у взаємній зацікавленості школи і позашкільного закладу у повноцінному розвитку дітей. Цьому сприяють узгодженість і гармонійність запланованих спільних справ і засобів виховання, повна підтримка дитячих обдарувань і сприяння їх розвитку, наявність аналітичної культури.

Відсутність хоча б одного з цих компонентів взаємозв’язку призводить до втрати виховного авторитету як школи, так і позашкільного закладу.

Професіоналізм взаємодії школи і позашкільного закладу починається з усвідомлення їх спільної мети з перходу від стадії з’ясування до стадії точного пердбачення шляхів їх налагодження, створення умов подальшого їх розвитку, використовуючи при цьому кожний крок до педагогічної співпраці з іншими впливами, що взаємодіють один з одним і справляють єдиний спільний вплив на особистість.

Спільна діяльність школи і позашкільних закладів з батьками має на меті розкрити необмежені можливості більш раннього і плідного розвитку дітей у позаурочний час, грамотно показати батькам методику домашньої педагогічної роботи, щодо закріплення особистих здібностей та інтересів дітей: знайомство з науково-популярною літературою, поїздки в музей, бібліотеки, відвідування виставок.

Така спільна робота вчителів і педагогів позашкільних закладів з батьками, надзвичайно важлива тоді, коли діти переживають складні періоди життя. В цей час відбувається своєрідний «пік» якісних змін дитини, коли вона природно самостверджується, замислюється над своїм «завтра». Саме в цей відповідальний період все залежить від того, чи можуть батьки разом із рештою виховних інститутів якомога ближче підійти до дитини, щоб повести в потрібному напрямку розвиток її внутрішніх сил.

Головна турбота такої спільної роботи — зробити все для того, щоб дитина і в сім’ї, і в позашкільних закладах, і в школі ні на хвилину не залишалася в ізоляції, не допустити того, щоб вона втратила самоповагу.

Установка на взаємозв’язок і співробітництво школи, сім’ї і позашкільних закладів набуває дійового характеру, якщо вони забезпечуються такими діями: спільне стимулювання розвитку духовно-моральних, інтелектуально-творчих, естетично-пізнавальних сил дитини, створення умов для постійних вправ у набутті позитивного досвіду соціально-перетворюючої діяльності, яка відповідає інтересам і творчим потребам дитини; об’єднання сил у збагаченні загальної культури та інтелектуальних здібностей; створення умов для максимального використання і стимулювання тих творчих здібностей, які відповідають природним особливостям дитини.

Головним напрямком виховної роботи у позашкільному закладі є забезпечення процесу інтелігенції цілеспрямованих і неорганізаційних виховних впливів на особистість, а також стимулювання розвитку суб’єктивної позиції дитини в цьому процесі, регулювання оптимальних взаємин у системі: «особистість — сім’я — школа — позашкільні виховні інститути — суспільство».

Характерною особливістю позакласної і позашкільної роботи є те, що вона здійснюється на основі добровільності: кожен учень за власним бажанням вибирає для себе той чи інший вид діяльності.

У зв’язку з цим позакласну і позашкільну роботу потрібно вести так, щоб зацікавити учнів, бо інтерес тут є визначальним стимулом, який спонукає їх до активної самостійної діяльності.

Особливістю роботи як позакласної так і позашкільної є також те, що їй властиве багатство і ріноманітність форм.

За способами організації розрізняють масову, гурткову та індивідуальну форми позашкільної освітньо-виховної роботи з учнями.

Масові заходи (внутрішкільні олімпіади, спартакіади учнів, відвідування театрів, кіно) відбуваються епізодично. Вони охоплюють значну кількість дітей. Гуртки працюють постійно. Вони охоплюють вихованців, які цікавляться певною галуззю знань.

Індивідуальні заняття дітей надзвичайно різноманітні: ведуть спостереження над різними явищами природи, проводять досліди, читають художню і науково-популярну літературу, створюють колекції, навчаються грати на музичних інструментах, малювати тощо.

Важливу роль у позакласній і позашкільній роботі відіграють різні форми змагань. Змагання викликають живий інтерес у дітей, сприяють піднесенню загального тонусу життя колективу, а через те практикуються у різних галузях позаурочної роботи.

У змаганнях здебільшого виступають кілька колективів, що борються за досягнення вищих результатів з певного виду діяльності. Можуть бути й індивідуальні змагання та конкурси між вихованцями.

Одна із основних стратегій позашкільного виховання — дати дітям такі найсучасніші додаткові знання і вміння: вести діалог, творчо спілкуватися, слухати, а також здатність до ризику, готовність знаходити потрібну інформацію, критично її оцінювати і використовувати, вміння працювати незалежно від інших, а також у колективі, здатність визначати цінність людських індивідуальних відмінностей, поважати себе і оточуючих людей, приваблювати до себе ровесників, не конкурувати а співпрацювати.

Висновок. Специфіка педагогічного процесу в позашкільних закладах заключається в тому, що він будується на основі духовного співробітництва вихователів і вихованців, максимального використання індивідуального досвіду кожної дитини, ініціативи, самодіяльності, творчого спілкування.

Вивчення педагогічних контактів позашкільного закладу показало, що високі показники по всіх параметрах виховної діяльності дістаються тим педагогам, що використовують комплексний підхід до виховання, знаходять перспективні і діючі форми масової і гурткової роботи.

Успіху виховної роботи в позашкільних закладах сприяють правильне планування і розумна організація управлінської діяльності керівника, вміле керування педагогічним колективом, підвищення професійної кваліфікації вихователів, постійний пошук ефективних шляхів вирішення педагогічних задач,творчий підхід до організації занять.

Головна мета позашкільної освіти й виховання — створення умов для творчого, інтелектуального й фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, впровадження якісно нових форм і методів організації позашкільної життєдіяльності підлітків, задоволення їхніх освітніх потреб…

Із концепції позашкільної освіти та виховання

Принципи позашкільної освіти та виховання позашкільної освіти та виховання

  • Неперервність, наступність та інтеграція
  • Самостійність і активність творчої особистості
  • Гармонізація родинної і суспільної освіти та виховання
  • Єдність загальнолюдських і національних цінностей
  • Багатоукладність та варіативність
  • Добровільність та доступність
  • Науковість і системність
  • Практична спрямованість

Головні напрямки позашкільної освіти та виховання

  • Соціоально-культурний
  • Науково-технічний
  • Туристсько-краєзнавчий
  • Етнічно-патріотичний
  • Художньо-естетичний
  • Еколого-природничий
  • Фізкультурно-оздоровчий Дозвілево-розважальний

Стратегічні завдання та напрями реформування позашкільної освіти та виховання

  • Створення умов для здобуття додаткової освіти
  • Організація змістовного дозвілля дітей і молоді
  • Сприяння впровадженню якісно нових норм, методів і засобів навчання і виховання
  • Створення системи пошуку, розвитку, підтримки юних талантів і обдаровань для формування творчої та наукової еліти у різних галузях суспільного життя
  • Задоволення потреб дітей і молоді у професійному самовизначенні відповідно до їх інтересів і здібностей

Шляхи реформування позашкільного навчання і виховання

  • Якісне оновлення змісту, принципів, форм, методів та напрямів діяльності
  • Оптимізація мережі незалежно від форм власності
  • Залучення до  навчально-виховної роботи висококваліфікованих і талановитих народних умільців
  • Створення системи підготовки та перепідготовки працівників позашкільних закладів
  • Науково-методичне забезпечення діяльності
  • Позашкільних навчально-виховних закладів
  • Підвищення ролі суспільних інституцій батьків, громадської забезпечення державної підтримки

ПОЗАШКІЛЛЯ БЕЗ КОРДОНІВ: ПОЗАШКІЛЛЯ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ АКТИВНО СПІВПРАЦЮЄ З КОЛЕГАМИ З ІНШИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ

  • В умовах сьогодення заклади позашкільної освіти як соціальні інститути, що виконують важливу державницьку, громадянську та соціалізуючу місію, насамперед зацікавлені у співпраці та партнерстві. Налагоджена, ефективна взаємодія і співпраця між закладами позашкільної освіти різних областей сприяє розвитку партнерських стосунків; формуванню якісного позашкільного освітньо-розвивального простору; мобілізації всіх можливих ресурсів для створення позитивного іміджу закладу позашкільної освіти на різних рівня
  • Відповідно до укладених Угод про співпрацю у сфері позашкільної роботи, Плану спільних заходів про співпрацю між Комунальними закладами Волинської, Рівненської, Львівської, Хмельницької, Чернівецької областей та Тернопільським обласним комунальним центром науково-технічної творчості школярів та учнівської молоді проводиться обмін делегаціями, де педагоги спілкуються, обмінюються досвідом роботи.
  • Під час таких зустрічей обговорюють теми: створення умов для здобуття додаткової освіти, організація змістовного дозвілля дітей і молоді, сприяння впровадженню якісно нових норм, методів і засобів навчання і виховання, створення системи пошуку, розвитку, підтримки юних талантів і обдаровань для формування творчої та наукової еліти у різних галузях суспільного життя, задоволення потреб дітей і молоді у професійному самовизначенні відповідно до їх інтересів і здібностей. Для педагогів західного регіону у Тернополі на базі нашого Центру було проведено науково-практичну конференцію "Світ творчості".
    • В умовах пандемії відбулася спільна онлайн-зустріч педагогічних колективів закладів-партнерів у межах проекту "Віртуальне позашкілля".
  • Під час зустрічі заклади-партнери провели онлайн-презентацію системи роботи закладів, підготували відеоролики та обмінялися ними. Спільний перегляд відеороликів про діяльність закладів позашкільної освіти сприяв ознайомленню з основними напрямами діяльності закладів, напрацюваннями в галузі позашкільної освіти в регіонах.

PozaPed1

PozaPed2

PozaPed3

PozaPed4

PozaPed5

PozaPed6

Додати коментар


Захисний код
Оновити